Пропустить навигацию

ОАО КБ «ЮЖКОМБАНК» в СМИ

Независимый украинский портал REALT.UA

Банк в десятке лучших банков Украины, проходящих кризис:
(источник: http://realt.ua/Statti/0_Index.php?idn=36587)




Весь час збільшується кiлькiсть тимчасових адмiнiстрацiй у банках. Невідомо, коли обранi установи отримають капітал вiд держави. Темпи вiдтоку грошей з банківської системи залишаються високими. Кiлькiсть бажаючих забрати депозити з банків не зменшується.

Яка там довiра?

Весь час збiльшується кiлькiсть тимчасових адмiнiстрацiй у банках. Невiдомо, коли обранi установи отримають капiтал вiд держави.

Темпи вiдтоку грошей з банкiвської системи залишаються високими. Кiлькiсть бажаючих забрати депозити з банкiв не зменшується. Отже, в цiлому системi не стає легше.

За даними Асоцiацiї українських банкiв, у першому кварталi 2009 року вiдтiк з депозитних рахункiв досяг 47 мiльярдiв гривень, тодi як ще минулого року за цей перiод приток коштiв по системi склав 15 мiльярдiв гривень. В квiтнi цього року, стверджує АУБ, процес вiдтоку загальмувався.

“Економiчна правда” продовжує аналiзувати роботу банкiв. На пiдставi iнформацiї про стан депозитiв фiзичних осiб у банках “ЕП” склала рейтинг фiнансових установ з найбiльшим вiдтоком коштiв з їхнiх депозитних рахункiв.

Втiм, гальмування – відносна річ. Нібито майже зупинився вiдтiк з гривневих рахункiв. Проте з валютних депозитiв в цьому мiсяцi “пішов” ще мільярд доларів.

“Банкiвська система продовжує функціонувати в таких умовах лише завдяки рефiнансуванню з боку НБУ”, – говорить президент АУБ Олександр Сугоняко.

Вiн стверджує: знiмати мораторiй НБУ ще зарано. З ним важко не погодитись.

Темпи вiдтоку депозитiв – найкращий показник довiри до банкiв. Неправильно вважати, що кошти витiкають лише з установ, якi визнано “проблемними”. Найбiльше грошей населення забрало з Приватбанку – 4,9 мiльярда гривень. Далi – Райффайзен Банк Аваль з рiвнем вiдтоку у 1,8 мiльярда гривень.

Майже на одному рiвнi – вiдтiк по 1,4 мiльярда гривень – нормальний Укрсоцбанк i “Фiнанси та Кредит”, який попросив про допомогу. Лише трохи менше вийшло з Надра Банку – 1,2 мiльярда гривень.

Ставлення людей до Приватбанку, Райффайзен Банку Аваль та Укрсоцбанку є знаковим. Пiсля Ощадбанку вони найбiльш пiзнаванi в Українi. Тому i зростають, i страждають вiд недовiри першими.

Отже, є правильний iндикатор. Коли припиниться вiдтiк коштiв з цих трьох банкiв, можна буде говорити про стабiлiзацiю.
На жаль, в Українi не ведеться статистика обсягiв звернень населення до банкiв з проханням повернути депозити. Таким чином можна було б оцiнити рiвень повернень депозитiв окремими банками. Даний рейтинг свiдчить лише про те, скiльки фактично грошей було повернено населенню тим чи iншим банком.

Як зупинити втечу

Головна причина вiдтоку грошей вiдома давно: населення не довiряє фiнансовiй системi в цiлому.

Пiд категорiю ненадiйних потрапили геть усi: страховi компанiї, кредитнi спiлки, iнвестицiйнi фонди i особливо банки. Хоча б тому, що вони тримають найбiльше грошей пересiчних громадян. На початок квiтня – 191 мiльярд гривень.
Доказом цiєї тези є показники Приватбанку, Райффайзен Банку Аваль та Укрсоцбанку. А ще, якщо подивитися на рейтинг найбiльших українських банкiв, половина з них має неймовiрно низькi оцiнки саме за показником “iмiдж”.

Отже, iдея голови Ради НБУ Петра Порошенка про часткове зняття мораторiю – це лише спроба повернути грошi вкладникiв шляхом пiару. Так само, як заяви президента щодо полiпшення ситуацiї в банкiвськiй системi.

Варто згадати, що НБУ ввiв мораторiй на зняття депозитiв раптово. Постанова №319 вiд 11 жовтня 2008 року просто заборонила банкам вiддавати грошi за вкладами, якщо строк повернення не настав. Зараз залишається лише гадати, чи був це правильний крок. Звiсно, банкiри сказали, що так.

“Пiд шумок” вони перестали повертати навiть депозити, термiн дiї яких вже завершився. Iнколи робили це по-дитячому, автоматично пролонгуючи депозитнi договори. Iнодi – просто не вiддавали. Типовi формулювання: “Пишiть листи у Нацбанк” та “Звертайтеся до суду”. Звiсно, письмово не вiдмовляли.
Якщо ж подивитися на вiдносний показник вiдтоку депозитiв, то стає зрозумiлим, що довiра впала не тiльки до великих банкiв, а зачепила усю банкiвську систему.

Звичайно, якщо банк не орiєнтований на роздрiб i його портфель фiзичних осiб не є занадто великим для банку, повернути навiть 20% коштiв за три мiсяцi – це надскладне завдання. Тим бiльше, що грошовий потiк вiд повернення кредитiв розтягнуто на 5-10 рокiв.

Загалом з початку року бiльше 10% портфелю депозитiв фiзичних осiб втратило понад 50 банкiв.

Пiсля запровадження мораторiю банки почали цирк з валютним ринком. Дехто керував процесом i пропускав через себе великi обсяги коштiв. Iншi бачили, що роблять першi установи, i намагалися не втратити. Досi не спростовано чутки про участь у цих спекуляцiях Нацiонального банку.

Мабуть, усi вони вважали, що зароблять, i нiчого страшного не вiдбудеться. Але недовiра вкладникiв помножилася на лють людей, якi отримали кредити.

Звiсно, Порошенко каже правильно: коли населення отримувало валютнi позики, воно мало знати, на що йде. Але не все так однозначно. Простi люди не є фiнансовими експертами. Багаторiчна стабiльнiсть курсу гривнi до долара, яку забезпечив Нацбанк, створила вiру в те, що так буде завжди.

Довiри вiд цього бiльше не стало. Майже всi депозити, за якими закiнчився строк, виймалися з банкiв. Частину коштiв люди залишали в персональних скриньках у тих же банках. Iншi лежать у вкладникiв вдома.

Потiм почали масово з`являтися оголошення: “Допоможу достроково повернути депозит”. Типова сума “вiдкату” – 30%. Багато таких операцiй здiйснюється на рiвнi керiвникiв вiддiлень установ.

Великою крапкою в цiй iсторiї стало введення тимчасових адмiнiстрацiй. Зазвичай, вони супроводжуються повним мораторiєм на видачу коштiв – на пiвроку або на рiк. Звiсно, кажуть, що i з-пiд тимчасової адмiнiстрацiї реально дiстати свої кошти.

“Економiчна правда” намагалася дiзнатися про це бiльше. З`ясувалося, що насправдi тут бiльше вигадок, нiж правди.
Восени минулого року банки пожалкували частину грошей, зароблених на валютному ринку, для проведення пiар-кампанiї з вiдродження довiри населення. Хоча пропозицiї такi робилися. За даними “Економiчної правди” – з боку АУБ.
Сьогоднi у найбiльш постраждалих банкiв грошей вже немає. А тим, в кого вони ще залишилися, вiдродження довiри не потрiбне.

Є кiлька установ, якi вже видають кредити. Зокрема, на автомобiлi та iпотеку з першим внеском 50% та пiд нереальнi 26-44% рiчних. Це “Форум”, Астра Банк, Укрсиббанк, БМ Банк, Iндекс-Банк, Райффайзен банк Аваль. Але самi банкiри визнають, що на цi позики немає попиту.

Можливо, так продовжуватиметься дуже довго, i країна повернеться на початок 1990 рокiв. Тривалий час банки будуть надавати кредити пiд 40-45%. I депозити будуть збирати пiд 25-30%. I лише пiсля рокiв стабiльної роботи в усi 50 банкiв населення почне повертати депозити.

Хоча, як кажуть самi фiнансисти, це простий песимiзм. Насправдi людська пам`ять дуже коротка. I коли починається вiдновлення, населення швидко забуває, скiльки грошей втратило.

Це означає, що вже в кiнцi 2009 року може початися бурхливе зростання депозитiв у банках. Адже навiть зараз є декiлька банкiв, у яких протягом першого кварталу збiльшився портфель депозитiв юридичних осiб.